КОНГРЕС РУСИНСЬКОЇ МОВИ

Клікніть тут, щоб подивитись програму

Третій міжнародний конгрес русинської мови відбудеться 13-16 вересня 2007 року в Педагогічній академії в Кракові. Попередні два конгреси проходили в містах Бардейовске Купеле (1992) та Пряшів (1999). Серед промовців на них були такі відомі вчені, як Джошуа Фішман, Свен Ґуставссон та Олександр Дуліченко.

У роботі Третього мовного конгрес братимуть участь до 80 учасників, в тому числі мовознавці та користувачі мови у громадській сфері (письменники, журналісти газет та журналів та теле- і радіожурналісти), викладачі русиномовних шкіл.

Принциповою різницею між прийдешнім Третім конгресом та попередніми є те, що він має на меті розглядати русинську мову у практичному плані, базуючись більш, ніж десятилітньому досвіді функціонування у різних сферах суспільного життя. Серед завдань, які обговорюватимуться є створення койне-спільної русинської мови, яка включатиме риси усіх регіональних літературних стандартів. Іншим завданням конгресу є обмін досвіду між вчителями мови з різних країн. Остання проблема є надзвичайно важливою, адже русинська мова має різний статус у країнах, де мешкають русини, а отже умови її викладання також відрізняються.

Організатори конгресу вже тепер відчувають значний інтерес з боку польських та зарубіжних засобів масової інформації і є усі підстави сподіватися, що конгрес стане подією не лише наукового, а й громадського життя.

Надія Кушко

ЗАХИЩЕНО ПЕРШУ ДОКТОРСЬКУ ДИСЕРТАЦІЮ ПИСАНУ РУСИНСЬКОЮ МОВОЮ

Братислава, Словаччина. Минуле десятиліття засвідчило надзвичайне зростання інтересу науковців до історії та культури карпаторусинів. Кілька талановитих молодих вчених з різних країн, що дотримуються точки зору про окремішність карпаторусинів як народу, здобули докторат у провідних університетах, захистивши дисертації з історії, мовознавства, літературознавства, музикознавства та соціології. Серед цих імен слід згадати наступні: Олена Дуць-Файфер (захистила дисертацію у Ягеллонському університеті в Польщі у 1997 році), Ленора Декарло (Флоридський державний університет, США, 1998), Александер Тойч (Гейдельберзький університет, Німеччина, 2001), Ева Міхна (Ягеллонський університет, Польща, 2001), Марк Штейґерр (Університет імені Людвіґа-Максиміліана, Мюнхен, Німеччина, 2002) та Богдан Горбаль (Вроцлавський університет, Польща, 2005).

Нещодавно до цієї когорти приєдналася Анна Плішкова, яка в листопаді 2006 р. здобула ступінь доктора філософії за дисертацію на русинську тему від Інституту славістики ім. Яна Станіслава Словацької академії наук в Братиславі. Доктор Плішкова, яка з 1999 року викладає на Відділенні русинської мови та літератури Пряшівського університету, є також стипендіаткою Стипендії Степана Чепи в галузі русинських досліджень при Торонтському університеті (Канада). Її дисертація "Списовный язык карпатьскых Русинів: проблемы становліня, кодіфікації, акцептації і сфер функціонуваня" була написана під керівництвом визначного славіста, доктора філософії, професора Яна Дорулі.

Унікальною працю доктора Плішкової робить факт, що це перша в світі дисертація повністю написана русинською літературною мовою. Поява цієї наукової роботи є не лише тріумфальним особистим досягненням, а й історичним моментом, який демонструє, що науковий світ визнає існування русинів як окремого народу і русинської мови як повноправного засобу для наукових публікацій. Безумовно, доктор Анна Плішкова продемонструвала усім молодим науковцям не лише можливість розробки наукових проектів на русинську тему, а й опублікування їх результатів русинською мовою.

Прес-служба Світової академії русинської культури.

Зразок русинської літературної мови - переклад вищенаведеної інформації по-русинськи.<.p>

ОБОРОНЕНА ПЕРША ДОКТОРСЬКА ДИСЕРТАЦІЯ НА РУСИНСЬКОМУ ЯЗЫКУ

Братислава, Словакія. У посдіднє десятилітя мы стали світками ширеня научного інтересу до історії ай культуры русинoв по цілому світу. Дакoлько талантливых молодых ученых из рoзных держав, котры ся притримувуть припущеня же русины суть отдільным народом, дoстали докторськый ступінь од ведучых унівчерзитетoв за дисертації из дисциплін історії, лінґвістикы, літературознавства, музиколоґії ай соціолоґії. Меджи цими науковцями мож назвати імена Олены Дуць-Файфер (оборонила дисертацію у Яґеллонському універзитеті в Польщі у 1997 році), Леноры Декарло (Флоридськый державный універзитет, 1998) Александра Тойча (Гейдельберґськый універзитет, Німеччина, 2001), Евы Міхны (Яґеллонськый універзитет, Польща, 2001), Марка Штейґерра (Універзитет імени Людвіґа-Maксиміліана в Мюнхені, Німеччина, 2002) ай Богдана Горбаля (Вроцлавськый універзитет, Польща, 2005).

Недавно до сего списку ся долучила и дисертація на русинську тему Анны Плішковов, котра у новембрі 2006 р. дoстала ступінь доктора філософії од Інститута славянськых студій имени Яна Станіслава Словацької академії наук у Братиславі. Доктор Анна Плішкова, котра од 1999 р. учить на Одділені русинського языка ай літературы Пряшoвського універзитета, была такой и стипендіатков Стипендиї Степана Чепы из предмета русинськых студій при Торонтському універзитеті в Канаді. Ментором єї дисертації "Списовный язык карпатьскых Русинів: проблемы становліня, кодіфікації, акцептації і сфер функціонуваня" быв знаный славіст, універзитетськый професор, доктор філософії Ян Доруля.

Унікальнов робить дисертацію доктора Плішковов факт, же вшиткый текст сесеї роботы написано на русинському літературному языку. Появліня сеї дисертації є не лем тріумфальным персональным досягненям доктора Плішковов, оно є історичным моментом, котрый указує, же научный світ узнає єствованя русинoв як отдільного славянського народу ай факт же русинськый язык може быти хоснованый у научных публикаціях. Бизовно, доктор Анна Плішкова указала иншакым молодым науковцям, же не лем мож розробляти научні проєкты на русинські темы, ай друковати їхні результаты на русинському языку.

Прес-служба Світовой академиї русинськой культуры.